Зробити домашньою|Додати до обраного
 
 

ОФІЦІАНТ, БАРМЕН

Автор: admin от 19-07-2012, 09:26

ОФІЦІАНТ, БАРМЕН

Загальна характеристика професії «офіціант»

Коротка історія професії. Професія офіціанта є однією із стародавніх. На фресках Єгипетських пірамід зображені люди, які подають їжу до столу фараонів. Мабуть це й були перші офіціанти.

ОФІЦІАНТ, БАРМЕН Святкування знаменних дат, подій, весілля і навіть прийом видатних осіб і підписання угод передбачає спілкування за урочистим столом і неможливе без офіціантів, які беруть активну участь у загальній трапезі. Як розсадити людей, які страви подавати і кому в першу чергу, які прибори потрібні для споживання тієї чи іншої страви - саме до цього має безпосереднє відношення офіціант. Він не тільки обслуговує людей, які сидять за столом, але й допомагає і навіть навчає їх дотримуватися певних правил і етикету споживання їжі. Сьогодні жоден ресторан, кафе чи бар не може обійтися без офіціанта.

Характер роботи. Професійна діяльність офіціанта передусім, передбачає спеціально спрямоване спілкування між ним і відвідувачами. За робочий день офіціант спілкується з різними за віком та індивідуально-психологічними характеристиками людьми: молодими і літніми, жінками і чоловіками,  спокійними і дратівливими, активними, енергійними і повільними. Всі вони різні, але потребують поради і допомоги офіціанта, іноді покладаються на його смак і професійну компетенцію.

Офіціант задовго до того, як прийдуть відвідувачі, розпочинає свою роботу. Він розставляє столи, накриває їх скатертинами, сервірує їх, розкладає серветки. Залежно від характеру обслуговування сервіровка столів буває різною: до сніданку стіл накривають інакше ніж до обіду, а вечірні банкетні столи сервірують більш святково. Досвідчений офіціант знає, що красива сервіровка столу доповнює смакові якості страв, створює хороший настрій у гостей


3-й розряд

Завдання та обов’язки. Готує зал до обслуговування споживачів. Отримує посуд, прибори, столову білизну. Полірує посуд, прибори. Складає серветки різними способами. Здійснює попередню сервіровку столів. Приймає замовлення від споживачів. Отримує страви в роздавальні та в буфеті. Подає страви і напої. Обслуговує неофіційні банкети. Оформляє рахунки і розраховується по них із споживачами. Прибирає використані посуд, прибори. Замінює столову білизну.

Повинен знати: асортимент, рецептури, технологію виготовляння страв і напоїв; кулінарну характеристику страв і напоїв; правила і технічні прийоми обслуговування споживачів; форми складання серветок; правила оформлення столу квітами; види меню, порядок запису страв і напоїв в меню; правила і порядок подавання страв і напоїв, вимоги до їх оформлення і температури, відповідність асортименту винно-горілчаних виробів характеру страв; порядок оформлення рахунків та форми розрахунку із споживачами, в тому числі за кредитними картками; види і призначення посуду, приборів, столової білизни, способи їх зберігання; правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, ЕККА, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, їх призначення та використання в технологічному процесі; правила роботи підприємств громадського харчування; санітарні правила для підприємств громадського харчування; правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; основи психології; принципи професійної етики; іноземну мову в межах розмовного мінімуму; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

ОФІЦІАНТ, БАРМЕН


4-й розряд

Завдання та обов’язки. Обслуговує споживачів у закладах харчування із складною сервіровкою столів, прийманням замовлень від споживачів. Готує зал до обслуговування. Отримує посуд, прибори, білизну і здає їх після закінчення зміни. Прибирає столи. Здійснює попередню сервіровку столів залежно від виду обслуговування. Надає споживачам допомогу під час вибору страв і напоїв, рекомендує напої до страв, подає їх на столи. Розраховується із споживачами, виписує рахунок на бланку встановленої форми. Здає виручку в касу підприємства в установленому порядку. Обслуговує весілля, товариські зустрічі, вечори відпочинку, ювілеї тощо на підприємствах громадського харчування, на підприємстві замовника та вдома.

Повинен знати: види обслуговування споживачів та сервіровки столів у ресторанах, кафе та барах з включенням у меню виготовлених на замовлення та фірмових страв, напоїв, кондитерських виробів; види та правила сервіровки столів та обслуговування різноманітних урочистостей за замовленнями підприємств, організацій, окремих споживачів; асортимент, кулінарні характеристики, правила подавання страв та ціни на них; види, призначення та вимоги до посуду, приборів, білизни, що використовуються; порядок їх отримання та здавання; правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, ЕККА, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, їх призначення та використання в технологічному процесі; правила етикету під час обслуговування споживачів; порядок розрахунків із споживачами за готівку та у безготівковому порядку; правила ведення обліку та здавання виручки; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

ОФІЦІАНТ, БАРМЕН

5 розряд

Завдання та обов’язки:

— підготовляти робочу зону і обслуговувати відвідувачів (ознайомлювати їхз меню, приймати замовлення, отримувати продукцію в буфеті, на кухні і подаватигостям, розкладати страви в тарілки);

— працювати на касовому апараті;

— проводити розрахунки з відвідувачами;

— зустрічати, приймати та обслуговувати учасників бенкетів;


— сервірувати столи у відповідності з вимогами виду обслуговування, обслуговувати під час приймання їжі;

— складати меню для бенкетів ресторанів категорії «Люкс» та «Вища»;

— визнавати потреби в посуді, столовій білизні, приладді для конкретного видубенкету, складати заявки.

Повинен знати:

— правила та техніку обслуговування індивідуальних відвідувачів та груповихзамовлень;

— асортимент, норми виходу і ціни на продукцію, кулінарну характеристикустрав, напоїв, можливості їх поєднання, вимоги до оздоблення страв і температуруподавання;

— порядок розрахунків з відвідувачами;

— правила експлуатації контрольно-касових апаратів;

— особливості обслуговування туристів та специфіку їх харчування;

— правила обліку посуду, столової білизни, приладдя та оформлення документівпри битті та втратах;

— форми організації праці офіціантів всіх розрядів.

Умови роботи: робота протікає в приміщенні, у спеціально обладнаних салонах-харчоблоках транспортних засобів чи на вулиці в період роботи літніх кафе. Робота пов'язана зі значними фізичними навантаженнями. Спілкування в праці інтенсивне, з великою кількістю людей - і відвідувачів, і працівників підприємства суспільного харчування.

Індивідуально-психологічні особливості. Для успішної роботи офіціантом необхідно мати деякі специфічні якості: стійкий розподіл уваги в широкому робочому полі (для одночасного сприйняття і усвідомлення змісту інформації з різних ділянок і різних об'єктів своєї робочої зони), оперативне мислення (для швидкого і гнучкого оброблення одержаної інформації, прийняття вірних рішень, корекції своєї поведінки згідно з ситуацією), комунікативні здібності (для оперативного налагодження контактів у спілкуванні з відвідувачами), певна ерудиція в різних галузях знань і особливо в практичній медицині і практичній психології, навички високої культури поведінки, розвинуті естетичні погляди.

Професія офіціанта вимагає специфічних особливостей пам'яті. Йому не досить бездоганно знати найменування і ціни страв і напоїв. Він повинен утримувати в пам'яті назви страв, які замовив не один і не два відвідувачі, а декілька, час їх замовлень і подавання. Офіціант повинен швидко і точно рахувати, щоб не помилитися при розрахунку з відвідувачем і не затримати його. Він повинен володіти довготривалою і оперативною пам'яттю.

Освітня підготовка: загальні знання з хімії та математики.

Медичні обмеження: медичними протипоказаннями щодо професійного навчання та роботи за професією офіціанта є: хронічні захворювання органів дихання, опорно-рухового апарату, нервові захворювання та психічні відхилення, захворювання шкіри, серйозні порушення зору та слуху.

Перспектива: сьогодні професія офіціанта не відмирає тому, що жоден ресторан, кафе, бар, місце продажу напоїв та їжі неможливі без офіціанта. Завдяки створенню розгалуженої мережі державних і приватних кафе, ресторанів, барів, казино, які розповсюджені по всій країні, але найбільш сконцентровані у великих містах, туристичних центрах і різняться між собою кількістю працівників, видами послуг, що надаються, потреба в офіціантах існує постійно.

Споріднені професії: бармен-офіціант, метрдотель, буфетник.


 


 


 


 


Загальна характеристика професії «бармен»

ОФІЦІАНТ, БАРМЕН Коротка історія професії. Бармен - професія, яка з'явилась понад сто років тому. Назва професії походить від англійського слова "бар", що означає загородка, прилавок, стійка, які відгороджують продавця від покупця. Якщо раніше бари були тільки самостійними підприємствами, то тепер вони невід'ємна частина ресторанів і кафе. За асортиментом, технічним оснащенням бари поділяються на молочні, пивні, гриль, експрес, винні, а за призначенням - на танцювальні, концертні. В останній час з'явилися салатні і супові бари. У сучасних барах відвідувачі можуть відпочити в затишній обстановці, послухати музику, потанцювати, подивитись відеопередачу, виступ артистів вар'єте.

Професію бармена відносять до типу професій "людина - людина", тому що головним предметом праці для неї є людина, а головною метою праці цієї професії є оперативне обслуговування відвідувачів та розрахунок з ними. Оскільки знаряддям праці бармена яв ляються функціональні засоби: міксери, кавоварки, кухонні комбайни і він працює в приміщенні, то професія бармен на відноситься до класу перетворюючої, машинно-ручної праці в умовах побутового мікроклімату. Професія бармена вимагає від працівника особливих і суто людських рис. Професійна придатність залежить від емоційної врівноваженості, особливої чутливості, вимагає вміння встановлювати і підтримувати контакти з людьми, розумітися на їх індивідуальних особливостях.

Характер роботи. Праця бармена повинна бути спокійною, продуманою, акуратною і артистичною.    Найперше – це максимум уваги відвідувачам. Ще задовго до того, як відвідувачі прийдуть до бару, бармен повинен підготуватись до їх зустрічі, а саме підготувати своє робоче місце таким чином, щоб інвентар, посуд і продукти були розміщені на визначених місцях за барною стійкою під рукою.

4-й розряд

Завдання та обов’язки. Обслуговує споживачів: пропонує, показує, ОФІЦІАНТ, БАРМЕНреалізує готові до споживання безалкогольні, слабоалкогольні напої (пиво, фруктові та мінеральні води, соки), кондитерські вироби, закуски, страви. Готує обмежений асортимент алкогольних та безалкогольних напоїв, холодних і гарячих страв, закусок. Складає заявки та отримує напої, кулінарну продукцію та покупні товари. Відбраковує неякісні товари за органолептичними показниками. Забезпечує зберігання напоїв, кулінарної продукції та покупних товарів відповідно до термінів і режиму зберігання. Оформляє вітрини та прилавки, утримує їх у належному стані. Експлуатує та обслуговує аудіо - та відеоапаратуру. Контролює додержання споживачами культури поведінки. Веде необхідний облік, складає та здає товарні звіти. Підраховує та здає гроші. Проходить медичне обстеження в установленому порядку.

Повинен знати: асортимент, рецептури, технологію виготовляння, правила оформлення і відпуску обмеженого асортименту алкогольних, слабоалкогольних коктейлів, напоїв, закусок, страв і кондитерських виробів; температурні режими подавання коктейлів, напоїв, закусок, страв; умови і терміни зберігання кулінарної продукції та покупних товарів; основи національного та безпечного харчування; правила етикету і техніку обслуговування споживачів за барною стойкою та в залі; правила роботи підприємств громадського харчування; правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями; правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами; форми розрахунку із споживачами, в тому числі за кредитними картками; порядок оформлення рахунків і розрахунку по них із споживачами; правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, ЕККА, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі; правила експлуатації відео - та аудіотехніки; іноземну мову міжнародного спілкування в межах розмовного мінімуму; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Умови роботи: важливою умовою успішної роботи бармена є власна емоційна стабільність та добра вольова регуляція психічних процесів. Емоційна стійкість реалізується в таких якостях, як урівноваженість, вміння спокійно та об’єктивно оцінити обставини. Вольова регуляція виражається у вмінні володіти собою, витримці. На думку роботодавців найважливіші риси барменів: активність, доброзичливість, уважність, відповідальність, чесність, зацікавленість до роботи з людьми.

Індивідуально-психологічні особливості: вміння проникати в духовний світ багатьох людей, бути надзвичайно комунікабельним, вміти вислухати про наболілі проблеми людини, співчувати та створювати настрій клієнтам. Здорова нервова система, без органічних ушкоджень, нормальний психічний стан - також необхідна вимога до роботи. Бармену необхідно мати добре розвинену точність рухів, гарну сенсомоторну координацію, високу швидкість реакції, розвинену увагу та вміння оперативно переключати її на різні об'єкти. Працівники цієї професії повинні мати розвинені слухові та зорові відчуття, розвинений загальний та вербальний інтелект, хорошу пам'ять, практичне мислення.

Освітня підготовка: загальні знання з хімії та математики.

     Медичними протипоказаннями щодо професійного навчання та роботи за професією офіціанта та бармена є: хронічні захворювання органів дихання, опорно-рухового апарату, нервові захворювання та психічні відхилення, захворювання шкіри, серйозні порушення зору та слуху.

     Перспектива: Ймовірність працевлаштування залежить від кваліфікації бармена, його знань, вмінь, навичок. Отримавши початкову кваліфікацію, потрібно бути готовим постійно її підвищувати. Мережа закладів громадського харчування з кожним роком розширюється, що в свою чергу приводить до створення нових робочих місць.

Споріднені професії: бармен, буфетник, продавець продовольчих товарів, продавець-комерсант, касир, метрдотель.


Маляр, штукатур, лицювальник, плиточник

Автор: admin от 18-07-2012, 16:07

МаЛЯР

Коротка історія професії. Професія «маляра» має багатовікову історію.Маляр, штукатур, лицювальник, плиточник Люди здавна прикрашали своє житло, храми, палаци. Назва професії «маляр» походить від німецького слова «maler», що означає живописець. Нині на будь-якому будівництві: житлового будинку, промислової споруди чи приміщення громадянського призначення неодмінно наступає відповідальний момент оздоблювальних робіт. Саме після них можна говорити, що новий об'єкт завершено.  Відійшли в минуле ті часи, коли на озброєнні маляра були лише щітка і відро.

Сучасний маляр повинен знати:



  • Види основних матеріалів, що застосовуються при виконанні малярних робіт.

  • Вимоги до якості матеріалів, що застосовуються при виконанні малярних та шпалерних робіт.

  • Способи підготовки поверхонь під фарбування та обклеювання, способи фарбування, способи  підготовки фарбувальних сумішей; способи варіння клею.

  • Способи підбору фарбувальних сумішей.

  • Способи обклеювання стін шпалерами, плівками, лінкрустом.

  • Вимоги, що ставляться до якості пофарбованих та обклеєних поверхонь.

  • Будову та правила експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту, принцип дії та будову шпалерообрізувальних машин, правила експлуатації пересувних малярних станцій.

  • Передові методи організації праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки.

  • Способи варіння клею.

  •  Способи підбору фарбувальних сумішей.

  •  Способи обклеювання стін шпалерами, плівками, лінкрустом.

  •  Вимоги, що ставляться до якості пофарбованих та обклеєних поверхонь.

  •  Будову та правила експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту, принцип дії та будову шпалерообрізувальних машин, правила експлуатації пересувних малярних станцій.

  •  Передові методи організації праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки.


Умови роботи. Маляр працює в будівельних організаціях, Маляр, штукатур, лицювальник, плиточникремонтно-будівельних і житлово-комунальних управліннях. Готує під пофарбування бетонні, дерев'яні і металеві конструкції. Поверхні фарбує вручну або при допомозі валиків, пультів із фарбою, пістолетів та інших приладів, наклеює шпалери. Володіє прийомами роботи високоякісної і декоративної штукатурки, а також прийомами багатоколірного пофарбування фасадів, будівель спеціальними синтетичними складами.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей: гарний естетичний смак, окомір, координація руху рук, творча уява, уважність і акуратність у роботі, здатність працювати на висоті.

Освітня підготовка: маляр повинен знати: основи фізики і хімії (в обсязі загальноосвітньої школи); технологію та обладнання; матеріалознавство; основи малюнка.

Характер роботи.

Маляр ІІ розряду виконує найпростіші роботи під час фарбування, обклеювання та ремонту поверхонь.

Маляр ІІ розряду повинен вміти:



  • Очищати поверхні металевими шпателями, скребками, щітками, ганчір'ям, пилососом, повітряним струменем з компресора;

  • Згладжувати поверхні подом, пемзою;

  • Прооліфлювати поверхні пензлем та валиком;

  • Підмазувати окремі місця;

  • Протравлювати цементні штукатурки нейтралізуючим розчином з приготуванням розчину;

  • Зіскрібати стару фарбу з розшиванням тріщин та розчисткою вибою;

  • Запобігати набризкуванню фарби на поверхню.


Маляр ІІ розряду повинен знати:



  • Види основних матеріалів й сумішей, що застосовуються під час виконання малярних та шпалерних робіт;

  • Способи підготовування поверхні для фарбування та обклеювання;

  • Найменування та призначення ручного інструменту та пристроїв.


Маляр ІІІ розряду виконує найпростіші роботи під час фарбування, обклеювання та ремонту поверхонь.

Маляр ІІІ розряду повинен вміти:



  • Вирізати сучки та засмоли з розшиванням тріщин;

  • Готувати та перетирати шпаклювальні суміші;

  • Шпаклювати поверхні вручну;

  • Розрівнювати шпаклювальні суміші, накиданої механізованим способом;

  • Ґрунтувати поверхні пензлями, валиками, ручними фарбопультами;

  • Шліфувати обґрунтовані, пофарбовані та прошпакльовані поверхні;

  • Покривати поверхні лаками на бітумній основі вручну;

  • Обрізати крайки шпалер вручну;

  • Наносити клейові речовини на поверхні;

  •  Обклеювати стіни папером;

  •  Варити клей.


Робота протипоказана людям із захворюваннями:



  • органів дихання (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія та ін.);

  • серцево-судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.);

  • органів травлення (хронічні захворювання печінки та ін.);

  • опорно-рухового апарату (які ускладнюють і обмежують рухливість рук, ніг);

  • нервової системи (нав'язливі стани, непритомність та ін.);

  • шкіри (дерматити, екзема та ін.).


Перспективи: професія маляра користується попитом на ринку праці і є актуальною. Будівельні організації України, домобудівні комбінати, ремонтні та експлуатаційні управління міст і сіл відчувають постійну потребу в фахівцях цієї професії. Доволі часто можна побачити об'яви із запрошенням кваліфікованих малярів на роботу у країнах СНД та за кордоном. Тому вірогідність працевлаштування маляра після навчання є високою. Ризик безробіття - мінімальний.

Ті, хто має високий професійний рівень, можуть зайнятись індивідуальною трудовою діяльністю, розпочати власну справу.

Споріднені професії: штукатур-маляр, маляр будівельник.


ШТУКАТУР

Коротка історія професії. Професія штукатура, як і майже всі будівельні професії, є досить давньою. Серед оздоблювальних робіт штукатурні на будівництві займають чи не найважливіше місце. За даними археологічних досліджень ще 5 тисяч років тому в будівництві широко використовувалась гіпсова штукатурка, що в перекладі з італійської мови означає "оздоблення, спорядження".

Свою назву професія штукатура отримала від основного матеріалу, з яким доводиться мати справу будівельнику. Штукатурка - це оздоблювальний шар що наноситься на поверхню різних конструктивних елементів будівлі (стін, перегородок, перекриттів, колон) з метою вирівняти ці поверхні, покращити їх санітарні та теплотехнічні характеристики, надати їм певної форми та фактури. Штукатурні роботи сприяють досягненню довговічності споруд, архітектурно-декоративної привабливості.

Умови роботи. У роботі штукатур виконує такі основні операції: Маляр, штукатур, лицювальник, плиточниквиготовлення розчину з сухих готових розчинних матеріалів і сумішей; накладання розчину на поверхню, що підлягає штукатурці; вирівнювання та загладжування поверхонь тощо. Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.


 


 


Характер роботи:



  • працює в будівельних організаціях, ремонтно-будівельних і житлово-комунальних управліннях;

  • виконує роботи з обштукатурювання поверхонь і ремонту штукатурки, малярні роботи;

  • готує поверхню для виконання робіт;

  • готує розчини для різних видів штукатурки;

  • розмічає поверхню під обштукатурювання;

  • наносить вручну або механізованим способом розчин на робочу поверхню;

  • обробляє поверхню після висихання;

  • робить ремонт обштукатуреної поверхні;

  • в процесі штукатурних робіт використовує ручні і механізовані засоби (ніж, молоток, схил з котушкою, затирочні машини і ін.);

  • після закінчення штукатурних робіт штукатур-маляр виконує малярні роботи;

  • шпаклює, ґрунтує, покриває оліфою, проводить забарвлення поверхонь, обклеювання стін шпалерами, робить художню обробку, ремонт зовнішніх і внутрішніх поверхонь будівлі;

  • проводить очищення поверхні від пилу, грязі, іржі;

  • підбирає фарбу потрібного кольору і якості і наносить її тонким шаром на пофарбовану поверхню;

  • використовує механізовані і ручні інструменти: шліфувальні щітки, електрощітки, фарбозмішувачі, вали, кисті та ін.;

  • працює в приміщенні і на відкритому повітрі;

  • можлива робота на висоті (з лісів і люльок), в незручній позі;

  • працює індивідуально і у складі бригади.


    Штукатур є тим будівельним фахівцем, від якості роботи якого залежить, як буде виглядати будинок після введення його в експлуатацію. Висококваліфікований штукатур за своїм рівнем наближається до художника.  Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.

Маляр, штукатур, лицювальник, плиточник

Вимоги до індивідуальних особливостей фахівця:



  • фізична витривалість;

  • рухливість тіла і рук, їх координація;

  • відчуття рівноваги;

  • хороший зір (гострота, кольоророзрізнення);

  • розвинена суглобовий-м'язова і тактильна чутливість;

  • хороший лінійний окомір;

  • наочно-образне мислення і пам'ять;

  • акуратність;

  • художній смак.


Штукатур ІІ розряду повинен уміти:



  • виготовляти вручну та прибивати дранкові щити, очеретяне плетиво та поштучну дрань;

  • прибивати ізоляційні матеріали та металеві сітки;

  • готувати вручну сухі суміші (гарцювання) за заданим складом;

  • завантажувати бункер-живильник матеріалами при пневматичному подаванні гіпсу або цементу;

  • набивати цвяхи та обплітати їх дротом;

  • насікати поверхні вручну;

  • пробивати гнізда вручну з установлюванням пробок;

  • проціджувати та перемішувати розчини;

  • транспортувати матеріали у межах робочої зони.


Штукатур ІІ розряду повинен знати:



  • види основних матеріалів, що застосовуються для виконання штукатурних робіт та виготовлення гіпсових плит для коробів вентиляції;

  • найменування та призначення ручних інструментів та пристроїв;

  • способи приготування розчинів, крім розчинів для штукатурки спеціального призначення та декоративних;

  • способи підготування поверхонь під штукатурку.


Штукатур ІІІ розряду повинен уміти:



  • обштукатурювати поверхні простою штукатуркою та виконувати ремонт простої штукатурки;

  • вирівнювати поверхні суцільно;

  • насікати поверхні механізованими інструментами;

  • натягувати металеві сітки на готовий каркас;

  • обмазувати розчином дротяну сітку;

  • підмазувати місця прилягання наличників та плінтусів до стін;

  • готувати розчини з готових сухих сумішей;

  • приклеювати листи сухої штукатурки за раніше виставленими маяками;

  • прибивати листи сухої штукатурки до дерев'яних поверхонь;

  • обконопачувати коробки та місця прилягання великопанельних перегородок;

  • збирати, розбирати та очищати форми для відливання плит та блоків вентиляційних коробів;

  • відливати плити з укладанням арматури;

  • зачищати та підмазувати плити і блоки вентиляційних коробів;

  • перетирати штукатурку.


Штукатур ІІІ розряду повинен знати:



  • властивості основних матеріалів й готових сухих розчинних сумішей, що застосовуються для виконання штукатурних робіт;

  • призначення та способи приготування розчинів із сухих сумішей;

  • склад мастик для кріплення сухої штукатурки;

  • способи улаштування вентиляційних коробів.


Знаряддя праці:

В процесі штукатурних робіт використовує ручні і механізовані засоби (ніж, молоток, схил з котушкою, затирочні машини і ін.). Використовує ручні і механізовані інструменти: шліфувальні щітки, електрощітки, фарбозмішувачі, валики, і ін.

Освітня підготовка:



  • основи фізики і хімії (у обсязі загальноосвітньої школи);

  • технологія і обладнання;

  • матеріалознавство.


Робота протипоказана людям із захворюваннями:



  • опорно-рухового апарату (хронічний радикуліт, розширення вен, плоскостопість);

  • серцево-судинної системи;

  • зір (дальтонізм);

  • порушення у вестибулярному апараті;

  • схильність до простудних і алергічних захворювань;

  • нервово-психічні захворювання.


 


Штукатурення – досить складний технологічний процес, пов'язаний, перш за все, з приготуванням, подачею та нанесенням розчинів на поверхню. Для досягнення високого рівня кваліфікації, штукатур повинен мати базові знання, які допоможуть зробити точні розрахунки щодо потреби в матеріалі, обрахувати виконання норм виробітку та розмір ділянки тощо.

Майбутній штукатур повинен мати розвинені зорові та слухові аналізатори, добру пам'ять на рухи та рельєфні поверхні, практичне мислення.



Маляр, штукатур, лицювальник, плиточник

Перспективи: Люди з такою професією працюють у різних організаціях. Адже не тільки будівельні компанії мають бригади штукатурів. Такі фахівці працюють ще й в організаціях з великим обсягом приміщень, які потрібно постійно ремонтувати і перебудовувати. Багато штукатурів воліють шукати замовлення самі, не наймаючись на будь-яку фірму.

Споріднені професії: штукатур-маляр, маляр будівельний, будівельник обробник.


ЛИЦЮВАЛЬНИК-ПЛИТОЧНИК

Коротка історія професії. Професія лицювальника - плиточника має Маляр, штукатур, лицювальник, плиточникдавню історію. У стародавньому Єгипті збереглися справжні шедеври будівництва – піраміди, серед-яких найкраще збереглася піраміда фараона Хеопса, що була збудована близько 2600 років до нашої ери. За літописом, піраміду увінчала висічена з червоного граніту верхівка верхів'я, яка не збереглася. Збереглися лише частково лицювальні плитки з білого вапняку. Але впродовж віків і більш за все, під впливом науково - технічного прогресу професія «лицювальника - плиточника» зазнала багато змін. З'явилися нові машини і механізми, впроваджуються все більш прогресивні оздоблювальні матеріали, сучасні розчини для скріплювання плиток, розроблених на основі нових технологій. Професія має високе суспільно-економічне значення, розповсюджена як в містах, так і сільській місцевості.

Професія лицювальника - плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків

( споруд ), надання їм естетичного вигляду. Професія лицювальника - плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності  будинків  (споруд), надання їм естетичного вигляду.

Лицювальні роботи бувають як зовнішніми (для збільшення терміну дії будівельних споруд і захисту їх від атмосферних опадів, дії агресивних середовищ), так і внутрішніми (для покращення інтер'єру приміщень).

  Умови роботи: для лицювально - плиточних робіт фахівець використовує різноманітні природні та штучні матеріали, такі як плити з каменю, граніту та мармуру, вапняків та вулканічних порід; декоративні бетонні та залізобетонні плити; фасадні керамічні плитки; плити з азбоцементу; керамічні, майолікові або фаянсові глазуровані; пластичні маси та інші.

У процесі роботи лицювальник-плиточник застосовує різні механізми та інструменти: мозаїчно шліфувальні машини, розчиномішалки, трамбівки, катки, скрабки, кельми, шпателі, рівні тощо.

Лицювальник-плиточник у своїй роботі самостійно сортує матеріал, підбирає плитку за розміром, кольором,  перерубує плитки, підточує краї, свердлить отвори. Готує поверхні під лицювання, робить насічки, очищає поверхні, обезжирює їх, промиває. Потім готує необхідні розчини, сухі суміші  та мастики для кріплення плиток, натягує металеві решітки, обмащує їх розчином, наносить вирівнювальний шар розчину і заповнює шви між  плитками.

Характер роботи:



  • працює в будівельних організаціях, ремонтно-будівельних і житлово-комунальних управліннях;

  • облицьовує поверхні керамічними, скляними, азбестоцементними та іншими плитками;

  • готує відповідно до заданого складу розчини, сухі суміші та мастики;

  • підготовляє основи поверхонь під облицьовування плитками;

  • облицьовує підлоги плитами з литого каменю.


Вимоги до індивідуальних особливостей фахівця:



  • хороший естетичний смак;

  • окомір;

  • координація рухів рук;

  • творча уява;

  • уважність;

  • акуратність.


Освітня підготовка:



  • основи фізики і хімії (у обсязі загальноосвітньої школи);

  • технологія і обладнання;

  • матеріалознавство.


Зміст функціональних обов'язків лицювальника-плиточника залежить від того, який кваліфікаційний розряд присвоєно йому відповідно до "Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт, професій робітників"; фах лицювальника-плиточника має діапазон від 2-го до 5-го розрядів, згідно з якими робітник виконує певні роботи і несе відповідальність за їх кількісні та якісні характеристики.

Маляр, штукатур, лицювальник, плиточник

Лицювальник-плиточник ІІ розряду виконує найпростіші роботи під час облицювання керамічними, скляними, азбестоцементними та іншими плитками.
Лицювальник-плиточник ІІ розряду повинен вміти:



  • Сортувати плитки за розміром, кольором та сортом;

  • Готувати вручну, відповідно до заданого складу розчини, сухі суміші та мастики;

  • Підготовляти поверхні основи під облицьовування плитками.


Лицювальник-плиточник ІІ розряду повинен знати:



  • Види основних матеріалів, що застосовуються для облицьовування плиткою;

  • Правила приготування розчину вручну.


Лицювальник-плиточник ІІІ розряду виконує прості роботи під час облицювання керамічними, скляними, азбестоцементними та іншими плитками.

Лицювальник-плиточник ІІІ розряду повинен вміти:



  • Облицьовувати плитками на розчині суцільної прямолінійної поверхні стін з товщиною швів понад 2 мм та підлог за підготовленими маяками;

  • Заповнювати розчином швів між плитками;

  • Натягувати та обмазувати металеву сітку розчином;

  • Улаштовувати вирівнюючий шар;

  • Розбирати плитки облицьованої поверхні;

  • Перерубувати та прирубувати плитки з підточуванням кромок;

  • Свердлити отвори у плитках;

  • Приготовляти розчини та мастики для закріплювання плиток;

  • Приготовляти розчини для промивання облицьованих поверхонь;

  • Облицьовувати підлоги плитами з литого каменю.


Лицювальник-плиточник ІІІ розряду повинен знати:



  • Властивості соляної кислоти та припустиму міцність розчину;

  • Способи встановлювання та закріплювання плиток;

  • Вимоги до якості облицювання;

  • Прийоми роботи з рівнем.


Для оволодіння професію лицювальника-плиточника необхідно мати знання таких загальноосвітніх предметів, як: фізика, хімія, креслення.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей: професія лицювальника ставить певні вимоги до індивідуально-психологічних якостей робітника. Важливими є природні здібності до творчості. Добрий окомір, чітка координація і точність рухів.

Професійно важливими якостями лицювальника-плиточника є: яскраве уявлення, образне мислення, наочно-образна і зорова пам'ять, концентрація і розподіл уваги.

Робота протипоказана людям із захворюваннями:



  • органів дихання (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія та ін.);

  • серцево-судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.);

  • органів травлення (хронічні захворювання печінки та ін.);

  • опорно-рухового апарату (які ускладнюють і обмежують рухливість рук, ніг);

  • нервової системи (нав'язливі стани, непритомність та ін.);

  • шкіри (дерматити, екзема та ін.).



Перспективи: Взагалі професія лицювальника-плиточника добре оплачується і набуває престижності.

Будівельні організації України, домобудівні комбінати, ремонтні та експлуатаційні управління міст і сіл відчувають постійну потребу в фахівцях цієї професії. Доволі часто можна побачити об'яви із запрошенням кваліфікованих лицювальників-плиточників на роботу у країнах СНД та за кордоном. Тому вірогідність працевлаштування лицювальника-плиточника після навчання є високою.

Споріднені професії: лицювальник-мозаїчник, паркетник, штукатур-маляр, плиточник-фасадник, каменяр.


 


 


 


 


 


 


 


 


 

Пекар

Автор: admin от 18-07-2012, 16:07

ПЕКАР

ПекарКоротка історія професії.  Професія "пекар" - дуже древня. Хліб прийшов до нас із глибини століть. Спочатку люди вживали зерна диких злаків у сирому виді, потім людина навчилася розтирати зерна і змішувати їх з водою - цей момент вважається першим відкриттям хліба. Друге відкриття хліба зв'язане з винаходом ручних млинів. З густої зернової каші люди ліпили коржі і пекли їх на розпечених каменях. Остаточне, третє відкриття хліба зв'язане з використанням вогню. Хліб винайшли єгиптяни. Вони перші навчилися розпушувати тісто способом шумування (використовуючи силу мікроорганізмів). Відбулося це 5-6 тисяч років тому. Таким чином, цей час можна вважати часом створення технології хлібобулочного виробництва. А першими пекарями можна вважати всіх древніх єгипетських жінок - "охоронниць вогню".

Слово "пекар" з'явилося в 1300-1200 роках до н.е. Про це свідчать окремі вказівки в письмових джерелах. А як ремесло хлібопечення стає визнаним і шанованим через 8-10 сторіч. Дуже часто пекарів називали "басманниками", від слова "басман" - хліб для царя. Професія пекарів раніше вважалася дуже почесною. Особливістю російського хлібопечення є виробництво житнього хліба.

Різноманітні хлібобулочні вироби готує пекар. Сучасне хлібопекарське виробництво оснащене комплексно-механізованими лініями, які обслуговує (здійснює пуск і зупинку, регулює рух пічного конвеєра) також пекар. Він стежить за машинним розподілом тіста, витримкою його перед саджанням у піч, визначає готовність виробу. Таким чином, основним обов'язком пекаря є контроль за формуванням, розшаруванням і випіканням виробів.


Вимоги до професійної підготовки:

Пекар повинен знати технологію виробництва хлібобулочних виробів і виробів із тіста, роботу пекарного устаткування, вимоги до якості, державні стандарти, біологічну цінність продуктів, ознаки їх доброякісності, терміни зберігання.

Характер роботи.

Пекар


2-й розряд

Завдання та обов’язки. Веде процес випікання хлібобулочних та борошняно-кондитерських виробів під керівництвом пекаря вищої кваліфікації. Змазує та укладає вироби на лотки, вагонетки, транспортер. Вибраковує вироби. Відвозить вагонетки з готовою продукцією і підвозить порожні вагонетки для завантажування. Перевіряє стан лотків. Змазує вручну форми.

Повинен знати: основи технологічного процесу випікання хлібобулочних та борошняно-кондитерських виробів; тривалість випікання виготовлюваних виробів, ознаки їх готовності; способи укладання виробів на лотки, вагонетки, транспортер.

Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві. Без вимог до стажу роботи.

3-й розряд

Завдання та обов’язки. Веде технологічний процес випікання до 3 т хліба за зміну або до 2 т булочних виробів, або до 1 т сухарних чи бубличних виробів; випікання борошняно-кондитерських виробів у немеханізованих печах або в одній чи двох механізованих конвеєрних печах. Укладає тістові заготовки на лопати, листи, касети, форми. Насаджує тістові заготовки на під (або люльки) печі. Сушить сухарі в сушильних камерах і печах. Вибирає готові вироби з печей та камер. Контролює температурний і паровий режими пекарної та сушильної камер.

Регулює рух пічного конвеєра і роботу механізмів для садіння, вибирання та зволоження хліба. Визначає готовність тістових заготовок до випікання. Укладає вироби в тару, на вагонетки, транспортери. Під час посадки тістових заготовок у піч для вироблення житніх сортів хліба обслуговує тістоділильну машину і контролює процес вистоювання тіста. У разі виробництва формового хліба — вибиває з форм; штучних та дрібноштучних виробів — надрізає вручну або на машині, змазує тісто; бубличних виробів — обсушує обварені тістові кільця; пиріжків — обжарює або випікає; у разі виробництва сухарних виробів завантажує сушильні камери вагонетками, печі — листами, касетами з напівфабрикатами.

У разі невеликого обсягу робіт виконує операції з підготовки борошна до виробництва, замішує і формує тісто. Під час випікання виробів у жарових печах спостерігає, контролює роботу топки, підготовляє пекарну камеру до випікання. На пекарнях, обладнаних електропечами, розкладає тістові заготовки на листи, зважує їх, надрізає вручну; закочує вагонетки, укладає листи у вистоювальні і пекарні камери, викочує вагонетки з камер; спостерігає за режимом вистоювання і випікання; вибраковує і укладає готову продукцію у лотки.
Пекар

Повинен знати: технологічні процеси виробництва хлібобулочних та борошняно-кондитерських виробів; параметри температурного та парового режимів випікання; способи розкладання виробів на поді, листах; методи визначення готовності тістових заготовок до випікання та якості готової продукції; способи регулювання тривалості випікання, зволоженості пекарної камери; фактори, що впливають на вихід хліба, та методи їх розрахунку; норми продуктивності печі; будову, принцип роботи та правила експлуатації обслуговуваного устаткування; державні стандарти на готову продукцію, що виробляється.


 


4-й розряд

Завдання та обов’язки. Веде технологічний процес випікання хліба понад 3 до 7 т за зміну або понад 2 т булочних виробів, або понад 1 т сухарних, бубличних виробів; випікання хліба з ручним садінням і надрізанням заготовок; випікання хліба в печах із садінням лопатами; випікання борошняно-кондитерських виробів у трьох і більше механізованих конвеєрних печах. Веде технологічні процеси обшпарювання і випікання бубличних виробів на лініях, обладнаних вистоювально-пічними агрегатами. Змазує подики люльок, насаджує тістові заготовки на подики люльок. Підтримує паровий і температурний режими в пекарній і обшпарювальній камерах. Регулює швидкість руху пічного конвеєра.
Повинен знати: технологічні процеси виробництва виготовлюваних виробів; будову і конструктивні особливості обслуговуваного устаткування, правила регулювання його роботи.


     Вимоги до індивідуальних особливостей спеціаліста:

Пекар

Фізична витривалість, тонкий нюх і смакова чутливість, координація рухів рук, охайність. Професія пекаря цікава і почесна, вона поширена всюди і потрібна всім. Асортимент хлібобулочних виробів, що випікає пекар, широкий і різноманітний. Серед виробів, що випікають, є і такі, виробництво яких поки що не вдалося повністю механізувати. Тому в пекарній справі дуже потрібні умілі руки. Окрім того, пекарю також необхідно вміти розподіляти свій час, оскільки ручні операції (підрізування ножем тощо) введені в цикл роботи конвеєра, який не можна ні порушувати, ні затримувати. Досвідчений пекар - спостережливий і уважний. Він уміє на око і на дотик визначати якість напівфабрикатів, міру готовності тіста, вчасно помітити збої в роботі устаткування. Пекар повинен мати хорошу пам'ять, оскільки йому необхідно пам'ятати, як виглядають вироби в той або інший момент у пекарній камері (їхні колір і форму). Але головне в його роботі - зацікавленість, відповідальне ставлення до своїх виробничих обов'язків.
Освітня підготовка: природничі науки (хімія, мікробіологія), санітарія і гігієна праці, кулінарна справа, технологічний процес виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів.
Медичними протипоказаннями є: робота не рекомендується людям із захворюваннями сердечно-судинної системи, органів дихання, опорно-рухового апарату з порушенням рухових функцій, ендокринних захворювань (цукровий діабет), шкірною алергією і екземою кистей рук, дефектами зору, хронічними інфекційними захворюваннями.
Робота за професією можлива для осіб з захворюваннями органів слуху, незначними дефектами кінцівок (укладання виробів на лотки, переміщення вагонеток з готовою продукцією та підвезення порожніх вагонеток).
Перспектива: останнім часом зафіксований різкий стрибок у розвитку хлібобулочної промисловості. Особливістю на сьогоднішній день є велика кількість приватних, невеликих підприємств (пекарень) хлібобулочної промисловості, підприємства суспільного харчування (ресторани, кафе, закусочні, їдальні, чайні, буфети) тому з працевлаштуванням проблем не виникає.
Споріднені професії: кухар, кулінар, технолог (харчові технології), кондитер.

Продавець

Автор: admin от 18-07-2012, 16:06

ПРОДАВЕЦЬ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Продавець Коротка історія професії. Продавець – найбільш поширена професія серед торговельних працівників, вона й найбільш давня.

Продавець – це людина, що відпускає товари у руки покупця. Купівля – продаж існує дуже давно. Протягом багатьох століть основним видом торгівлі була пересувна торгівля, з її розвитком з’явилися магазини. Слово «магазин» прийшло до нас з Арабського Сходу. В перекладі воно означає складське приміщення для зберігання будь – яких товарів. В XIX ст. у великих містах відкрились універмаги. Сучасні магазини різноманітні – це невеличкі магазини і магазини – гіганти.

Останнім часом під дією науково – технічного прогресу торгівельні підприємства обладнуються новою сучасною технікою та переходять на прогресивні методи роботи. Професія класифікується залежно від групи товарів: продавець продовольчих і непродовольчих товарів. Так, продавець продовольчих товарів реалізує бакалійно-кондитерські, хлібобулочні товари, кулінарні вироби, овочі та фрукти, м’ясо-рибні вироби.

Сьогодні продавці не тільки продають, а й консультують покупців.

Характер роботи.

3-й розряд

Завдання та обов’язки. Бере участь у прийманні товарів: перевіряє заповнення тарних одиниць, їх кількість та вагу, підраховує штучні товари, перевіряє якість за результатами зовнішнього огляду. Забезпечує зберігання товарів за кількістю та якістю. Готує товари до продажу: перевіряє цілісність пакування; розпаковує із зовнішньої тари; перевіряє наявність маркувальних даних і якість після зберігання; перебирає, протирає, зачищає, нарізає, фасує товари; забезпечує наявність відповідно оформлених цінників; розміщує і викладає товари за групами, видами, сортами з додержанням правил товарного сусідства.

Готує робоче місце до роботи: встановлює і перевіряє справність ваговимірювальних приладів, Продавецьелектронного контрольно-касового апарату, виробничого інвентарю, інструментів; отримує і готує пакувальний матеріал. Пропонує і показує товари. Консультує покупців про властивості, смакові особливості, кулінарне призначення та харчову цінність товарів. Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також супутні товари. Нарізає, зважує і упаковує товари, підраховує вартість покупки, перевіряє реквізити чека, видає покупку. Підраховує гроші, здає їх в установленому порядку. Прибирає нереалізовані товари і тару. Готує товари до інвентаризації. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів і терміни реалізації продуктів (що швидко та надто швидко псуються). Бере участь в оформленні прилавкових вітрин.

Повинен знати: асортимент, класифікацію, характеристику, харчову цінність товарів, терміни зберігання товарів даної групи, роздрібні ціни на товари; ознаки доброякісності товарів, види браку, відходів і порядок їх списання; правила розшифрування артикулів, штрихового коду товару; порядок розрахунку із споживачами, в тому числі за кредитними картками; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; правила експлуатації відповідних видів торгово-технологічного обладнання, ЕККА, виробничого інвентарю, інструменту ваговимірювальних приладів, їх призначення та використання в торгово-технологічному процесі; форми і методи обслуговування покупців; правила продажу продовольчих товарів; правила торговельного обслуговування населення; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.


4-й розряд

Завдання та обов’язки. Ознайомлюється з асортиментом товарів на складі, бере участь у прийманні товарів. Повідомляє відповідальну особу про надходження товарів, що не відповідають маркуванню, не мають штрихового коду, посвідчення про якість (сертифікат якості). Вилучає нестандартні, деформовані, забруднені товари. Заповнює і прикріплює ярлики цін до товарів. Консультує покупця про ціну, властивості, смакові якості, кулінарне призначення і харчову цінність товарів. Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також товари супутнього попиту. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів, стежить за строками реалізації продуктів, що швидко і надто швидко псуються. Оформляє прилавкові та внутрішньомагазинні вітрини. Складає і оформляє подарункові і святкові набори. Вивчає попит покупців. Бере участь у складанні товарних звітів. Звіряє суми, отримані від реалізації товарів, з показаннями касових лічильників. Бере участь в інвентаризації товарів.

Повинен знати: основні види сировини, з якої виготовлені товари; ознаки сортності, органолептичні методи визначення якості продуктів; правила підготовки товарів до продажу; способи пакування товарів; порядок розшифровки артикулів, маркування; порядок та умови маркування товарів внутрішніми штриховими кодами; правила зберігання товарів і термін їх реалізації; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення прилавкових та внутрішньомагазинних вітрин; основних постачальників товарів; порядок таврування засобів міри та ваги; порядок розрахунку з покупцями, в тому числі за кредитними картками; правила експлуатації відповідних видів торгово-технологічного обладнання, ЕККА, виробничого інвентарю, інструменту ваговимірювальних приладів, їх призначення та використання в торгово-технологічному процесі; основи торгового менеджменту; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

5 розряд

Повинен знати: основні вимоги стандартів і технічних умов, що пред'являються до якості товарів, тари, маркування, прості лабораторні методи визначення якості продуктів, правила відбирання проб і зразків для визначення харчової придатності товарів, види дефектів, причини їх виникнення, правила бракеражу, методи узагальнення даних про попит покупців, порядок складання і оформлення товарних звітів, актів на брак, нестачу, пересортування товарів та актів приймання-здавання при передачі матеріальних цінностей, порядок проведення інвентаризації, правила експлуатації відповідних видів торгово-технологічного обладнання, РРО, правила використання та призначення в торгово-технологічному процесі виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, основи менеджменту персоналу, основи маркетингу, функції мерчандайзингу, порядок роботи в мережі інформаційних технологій, правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Повинен уміти: одержувати товари зі складу та від постачальника. Визначати якість товарів за органолептичними ознаками. Перевіряти і відбирати товари, які не підлягають прийманню за наявними дефектними ознаками. Відбирати зразки товарів для лабораторного аналізу. Вивчати і узагальнювати дані про попит споживачів. Складати заявки на ремонт торгово-технологічного обладнання та РРО. Проводити інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Складати товарні звіти, акти на брак, пересортування товарів; акти приймання та здавання при передачі матеріальних цінностей. Вирішувати спірні питання із споживачами. Керувати роботою продавців нижчої кваліфікації та учнів; працювати в мережі інформаційних технологій.

Умови роботи: працює індивідуально або у складі бригади, в приміщенні і на повітрі, за ковзаючим графіком (такий графік частіше застосовується для продавців продовольчих товарів).

Вимоги до індивідуальних-психологічних особливостей:

- стійкість уваги;

- хороша довготривала і оперативна пам'ять;

- арифметичні здібності;

- окомір;

- точне просторове сприйняття величини і форми предмету;

- чітка дикція;

- емоційна стійкість;

- спостережливість;

- комунікабельність;

- чесність.

Освітня підготовка:



  • хороша підготовка із математики (навики усної лічби), фізики (радіомагазини), хімії (господарські магазини) і т.п.;

  • знання у галузі товарознавства;

  • правила торгівлі товарами певної групи, їх асортимент, призначення, способи використання і догляду за ними, терміни зберігання;

  • вимоги, що пред'являються до якості товару;

  • бути обізнаним щодо стану споживацького попиту.


Робота протипоказана людям, які страждають на такі захворювання:



  • опорно-рухового апарату;

  • хронічні інфекційні захворювання;

  • шкірну алергію;

  • екзему кистей рук;

  • епілепсію;

  • різко виражені неврози;

  • зниження слуху на обидва вуха;

  • які є бактеріоносіями;

  • хвороби серцево-судинної системи, якщо робота вимагає значного фізичного напруження.


Перспективи: попит на ринку праці стабільно великий, професія належить до найбільш масових. Розкид рівня зарплати досить великий. Причому нерідка платять не лише оклад, але і відсотки з продажів. Доходи приблизно дорівнюють середній зарплаті в промисловості, але можуть бути як значно нижче, так і перевищувати її приблизно в два рази.

Споріднені професії:



  • бармен;

  • контролер-касир;

  • товарознавець;

  • продавець книг.


 

Продавець


ПРОДАВЕЦЬ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Продавець – найбільш поширена професія серед торговельних працівників, вона й найбільш давня.

Продавець – це людина, що відпускає товари у руки покупця. Купівля – продаж існує дуже давно. Протягом багатьох століть основним видом торгівлі була пересувна торгівля, з її розвитком з’явилися магазини. Слово «магазин» прийшло до нас з Арабського Сходу. В перекладі воно означає складське приміщення для зберігання будь – яких товарів. В XIX ст. у великих містах відкрились універмаги. Сучасні магазини різноманітні – це невеличкі магазини і магазини – гіганти. Продавець – найбільш поширена професія серед торговельних працівників, вона й найбільш давня.

Продавець – це людина, що відпускає товари у руки покупця. Купівля – продаж існує дуже давно. Продавець Протягом багатьох століть основним видом торгівлі була пересувна торгівля, з її розвитком з’явилися магазини. Слово «магазин» прийшло до нас з Арабського Сходу. В перекладі воно означає складське приміщення для зберігання будь – яких товарів. В XIX ст. у великих містах відкрились універмаги.

Останнім часом під дією науково – технічного прогресу торгівельні підприємства обладнуються новою сучасною технікою та переходять на прогресивні методи роботи. Професія класифікується залежно від групи товарів: продавець продовольчих і непродовольчих товарів. Продавець непродовольчих товарів реалізує меблі, взуття, радіотовари та ін.

Сьогодні продавці не тільки продають, а й консультують покупців.

Характер роботи.

3-й розряд

Завдання та обов’язки. Обслуговує покупців, показує товари, демонструє їх в дії, консультує щодо конструктивних особливостей окремих видів товарів, їх призначення, властивостей, якості, правил догляду за ними, цін, стану моди поточного сезону. Здійснює відмірювання, зважування, підрахування вартості покупки, зчитує сканером штрихкодові позначки товару, відбиває вартість покупки на електронному контрольно-касовому апараті (ЕККА) (або перевіряє реквізити поданого чека), видає покупку. Готує товар до продажу, розпаковує, розглядає зовнішній вигляд виробу, комплектує, перевіряє експлуатаційні властивості, підпрасовує.

Готує робоче місце: перевіряє наявність та справність торгово-технологічного обладнання, інвентарю та інструментів, готує до роботи ЕККА або контрольно-касову книгу, отримує і готує пакувальний матеріал. Розміщує та викладає товари за групами, видами, сортами з урахуванням товарного сусідства, частоти попиту та зручності роботи. Заповнює та прикріплює ярлики ціни. Оформляє прилавкові вітрини. Підраховує гроші (чеки) та здає їх в установленому порядку. Звіряє суму реалізації з показаннями касового лічильника. Прибирає нереалізовані товари і тару. Готує товари до інвентаризації.

Повинен знати: асортимент, якісні характеристики товарів певної групи та виробників товарів, зберігання, технічні можливості, ознаки браку; умови експлуатації, гарантійні терміни служби, перелік додаткових послуг, що надаються покупцеві; перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню); правила підготовки товарів до продажу; способи показу і упакування товарів; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення прилавкових вітрин; правила розшифрування артикулів, штрихового коду товару; прийоми підбору, примірки, відмірювання, відрізу, комплектування товарів; шкали розмірів і правила їх визначення; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок використання товарно-касових книг; правила експлуатації відповідних видів торгово-технологічного обладнання, ЕККА, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, їх призначення та використання в торгово-технологічному процесі; порядок розрахунку з покупцями; правила поводження з тарою; порядок обміну товарів; правила продажу непродовольчих товарів; правила торговельного обслуговування населення; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.


4-й розряд

Завдання та обов’язки. Ознайомлюється з асортиментом товарів на складі, бере участь у прийманні товарів. Повідомляє відповідальну особу про надходження товарів, що не відповідають маркуванню, не мають штрихового коду, посвідчення про якість (сертифікат якості). Вилучає нестандартні, деформовані, забруднені товари. Заповнює і прикріплює ярлики цін до товарів. Консультує покупця про ціну товарів, їх споживчі якості. Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також товари супутнього попиту. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів. Оформляє прилавкові та внутрішньомагазинні вітрини. Складає і оформляє подарункові та святкові набори. Вивчає попит покупців. Бере участь у складанні товарних звітів. Звіряє суми, отримані від реалізації товарів, з показаннями касових лічильників. Бере участь в інвентаризації товарів.

Повинен знати: основні види сировини та матеріалів, що використовуються для виготовляння товарів; ознаки сортності, органолептичні методи визначення якості продуктів; правила підготовки товарів до продажу; способи демонстрації товарів; порядок розшифровки артикулів, маркування товарів штриховими кодами; порядок та умови маркування товарів внутрішніми штриховими кодами; правила зберігання товарів; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення прилавкових та внутрішньомагазинних вітрин; основних постачальників товарів; порядок таврування засобів міри та ваги; порядок розрахунку з покупцями, в тому числі за кредитними картками; правила експлуатації відповідних видів торгово-технологічного обладнання, ЕККА, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, їх призначення та використання в торгово-технологічному процесі; основи торгового менеджменту; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Умови роботи: працює індивідуально або у складі бригади, в приміщенні і на повітрі, за гнучким графіком.

Вимоги до індивідуальних-психологічних особливостей:

- стійкість уваги;

- хороша довготривала і оперативна пам'ять;

- арифметичні здібності;

- окомір;

- точне просторове сприйняття величини і форми предмету;

- чітка дикція;

- емоційна стійкість;

- спостережливість;

- комунікабельність;

- чесність.

Освітня підготовка:

- хороша підготовка із математики (навики усної лічби), фізики (радіомагазини), хімії (господарські магазини) і т.п.;

- знання у галузі товарознавства;

- правила торгівлі товарами певної групи, їх асортимент, призначення, способи використання і догляду за ними, терміни зберігання;

- вимоги, що пред'являються до якості товару;


- бути обізнаним щодо стану споживацького попиту.

Робота протипоказана людям, які страждають на такі захворювання:



  • опорно-рухового апарату;

  • хронічні інфекційні захворювання;

  • шкірну алергію;

  • екзему кистей рук;

  • епілепсію;

  • різко виражені неврози;

  • зниження слуху на обидва вуха;

  • які є бактеріоносіями;

  • хвороби серцево-судинної системи, якщо робота вимагає значного фізичного напруження.


Перспективи: попит на ринку праці стабільно великий, професія належить до найбільш масових. Розкид рівня зарплати досить великий. Причому нерідка платять не лише оклад, але і відсотки з продажів. Доходи приблизно дорівнюють середній зарплаті в промисловості, але можуть бути як значно нижче, так і перевищувати її приблизно в два рази.

Споріднені професії: продавець продовольчих товарів, касир.

Продавець

Кондитер

Автор: admin от 18-07-2012, 16:06

КОНДИТЕР             

Кондитер Коротка історія професії. Важливим фактором збереження здоров'я людини та її працездатності є харчування. Історія розвитку суспільства пов'язана з удосконаленням виробництва достатньої кількості продуктів харчування.

У первинному суспільстві здобуття їжі було однією з головних турбот людини. Полювання, рибальство, пошуки і збирання їстівних рослин та коріння певною мірою задовольняло потреби людини. М'ясо забитих тварин, овочі, рослинність - все споживалось у сирому вигляді. Історія стародавнього суспільства свідчить, що людина поступово набувала певної культури та естетики споживання їжі.

З розвитком суспільства, з винаходом вогню почалися перші експерименти з продуктами харчування. Смажене або печене м'ясо виявилося більш смачним, ароматнішим. При археологічних розкопках знайдено хліб випечений ще 6 тис. років тому з перетертого зерна. Ці знахідки свідчать про те, що людське суспільство завжди відрізнялось прагненням до культури споживання, естетикою, а не примітивним культом їжі.

У давньому Єгипті існував цілий ритуал прийому їжі, на картинах величних Пірамід принесення жертв Богам, святкування знаменних дат змальоване з великою кількістю приготованих страз та напоїв. Під час значних перемог над ворогом, радісних подій проводилися у Стародавньому Римі та Греції цілі бенкети з тисячами запрошених гостей. Вже тоді були підготовлені люди, котрі готували їжу та відповідали за та святкування.

У харчовій промисловості є велика кількість професій, які пов'язані з обробкою, переробкою та виготовленням різних видів продуктів харчування.

Кондитер — це той чарівник, який створює оцю казку з тіста, яєць, горіхів та ванілі. З-під його рук виходять справжні шедеври мистецтва, якими тільки можна захоплюватися!

Професія "кондитер" - складна і потребує не лише естетичного смаку та художніх здібностей від робітника, але й багатьох знань та вмінь.

Характер роботи:

Кондитер ІІІ розряду повинен уміти:



  • Готувати різноманітні види тіста (дріжджове тісто для млинчиків, пісочне, здобне, прісне, заварне, бісквітне, білкове) ручним та механічним способом.

  • Розробляти тісто, формувати вироби.

  • Готувати різні види напівфабрикатів, сиропи, помади, креми.

  • Готувати штучні кондитерські вироби (пиріжки, сочники, язики, кільце пісочне і заварне), вироби з дріжджового тіста.

  • Оздоблювати вироби помадою, кремом, посипками, желе та фруктами, шоколадом.

  • Затарювати готову продукцію.

  • Дотримуватись режиму технологічного процесу.

  • Дотримуватись правил технічної експлуатації і регулювання обладнання, на якому він працює.

  • Дотримуватись норм закладання сировини, напівфабрикатів.

  •  Застосовувати передові заходи роботи і організації праці робочого місця.

  •  Дотримуватись правил безпеки праці, санітарії і гігієни, а також правил внутрішнього розпорядку і протипожежного розпорядку і заходів.

  •  Готувати фірмові кондитерські вироби кондитерів Черкаської області.


Кондитер ІІІ розряду повинен знати:



  • Основні властивості сировини, матеріалів і напівфабрикатів, які використовуються для приготування кондитерських виробів, сорти борошна, його властивості (якість клейковини), асортимент кондитерських виробів.

  • Способи органолептичної оцінки якості сировини, норми використання сировини, напівфабрикатів.

  • Технологію і режим приготування кондитерських виробів, а також кремів і помад.

  • Способи оздоблювання виробів помадою, кремами, посипками, желе і фруктами, шоколадом.

  • Порядок користування збірником рецептур.

  • Правила технічної експлуатації обладнання, на якому він працює, правила його регулювання, способи економного використання енергії, матеріалів.

  • Вимоги якості до продукції, яка виготовляється, види браку та способи його усунення.

  • Передові прийоми праці, способи організації праці і робочого місця.

  • Правила безпеки праці, санітарії та гігієни, а також правила внутрішнього розпорядку і протипожежних заходів.

  • Технологію приготування фірмових кондитерських виробів кондитерів Сумської області.



Кондитер


Кондитер ІV розряду повинен уміти:



  • Готувати різні види тіста (дріжджове, пісочне, білкове, бісквітне, заварне, листкове та ін.) та вироби з них: пироги, кекси, печиво, торти, тістечка та інші.

  • Готувати вироби пониженої калорійності, фірмові вироби.

  • Виконувати фігурне нарізання випечених напівфабрикатів.

  • Готувати напівфабрикати для оформлення: із крему, шоколаду, мастики, карамелі, глазурі та інших напівфабрикатів для оздоблення тортів та тістечок.

  • Підбирати креми за кольорами, наносити малюнки, складати малюнки із різних малих і середніх деталей.

  • Дотримуватись норм витрат сировини та напівфабрикатів.

  • Дотримуватись режиму технологічного процесу.

  • Визначати вагу готових тортів, тістечок, вагу готових виробів.

  • Виконувати правила технічної експлуатації і регулювання обладнання.

  • Застосовувати передові методи і способи організації праці і робочих місць.

  • Виконувати правила безпеки праці і робочого місця, правила санітарії і гігієни, а також правила внутрішнього розпорядку і протипожежних заходів.

  • Готувати фірмові кондитерські та булочні вироби кондитерів Сумської області.


Кондитер V розряду повинен знати:



  • Асортимент приготовлених виробів.

  • Види сировини, що використовується для приготування кондитерських виробів.

  • Рецептуру та технологію приготування кондитерських виробів.

  • Способи органолептичної оцінки якості сировини та готових виробів.
  • Кондитер
  • Способи оформлення кондитерських виробів.

  • Порядок користування збірником рецептур, технологічними картками.

  • Правила технічної експлуатації обладнання, на якому працює.

  • Вимоги до якості продукції, яку випускає, види браку, способи його попередження і усунення.

  • Передові прийоми праці, способи організації робочого місця.

  • Правила безпеки праці, санітарії і гігієни, правила внутрішнього розпорядку і протипожежні заходи.

  • Основи економіки праці на виробництві.

  • Технологію приготування кондитерських виробів та булочних виробів кондитерів Сумської області.


Умови роботи

Працює кондитер в цеху, робочий день 8-годинний, у одну або дві зміни, якщо це велике виробництво. На приватних підприємствах робота - залежить від потреби ринку, який диктує свої особливі умови. Але кондитерські, які відрізняються оригінальними виробами користуються у мешканців міст, сіл великим попитом і продукція сучасних кондитерів розкуповується дуже охоче, особливо напередодні вихідних та свят.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей.

За ступенем важкості та напруженості професія "кондитер" відноситься до професій середнього рівня фізичного навантаження. Обмежень щодо статі та віку немає, працюють і жінки, і чоловіки - особливо останнім часом, коли пішла мода на приватні кондитерські. Відомо, що найкращі в світі кухарі та модельєри якраз чоловіки.

Для навчання за професією кондитеру людини повинні бути хороші знання з біології, хімії, малювання, математики. Кондитер повинен вміти відрізнити харчові добавки, знати формули бродіння, достигання, вміти слідкувати за ферментивними процесами та барвниками, відрізняти кислоти та ароматизатори, знати харчову та поживну якість різних продуктів. Кондитер повинен, навіть за зовнішніми ознаками, відчути готовність випікання, дозрівання або псування продукту, уникнути від браковки продуктів, вчасно усунути недоліки. Кондитер повинен вміти керувати технікою, задавати температурний режим і режим вологості, вчасно і акуратно реагувати на вимкнення апаратів чи аварійну ситуацію, знати техніку безпеки поводження в кондитерському цеху.

Крім цього, кондитер повинен бути акуратним, відповідальним та витривалим.

Щоб досягти високого рівня, кондитер має бути наполегливим у досягненні високої мети, емоційним, але стриманим, рішучим і відповідати за рівень та якість своїх виробів.

Кондитер Освітня підготовка. Кухар повинен знати:



  • Спеціальну технологію.

  • Основи товарознавства продуктів харчування.

  • Основи фізіології харчування.

  • Обладнання кондитерського цеху.

  • Малювання і ліплення.

  • Питання обліку і калькуляції.

  • Етику та естетику, питання правознавства.


Високий рівень вимог до професії кондитер має такі медичні протипоказання:



  • стійкий розпал нервової системи,

  • часті простудні захворювання,

  • алергія,

  • астма,

  • туберкульоз та дальтонізм.


За таких захворювань людина не зможе бути кондитером. Часті санітарні перевірки дозволяють тримати в кондитерському виробництві здорових людей, які виготовляють художньо-прекрасну продукцію.

Перспективи зайнятості

Після навчання в учнів дуже високі перспективи щодо працевлаштування. Якщо навіть заклади Кондитергромадського харчування - їдальні, кафе, ресторани неохоче беруть молодь без досвіду, є можливість працювати у приватних підприємствах, що бурхливо розвиваються. Великі кондитерські фабрики та цехи також охоче приймають молодь, яка стажується та набуває досвіду біля майстрів-кондитерів.

Професія кондитера творча, тому молодий талановитий працівник може принести значно більше нових ідей, втілень, ніж досвідчений, давно працюючий, і заклад отримає суттєві прибутки. Це робота, яка не потребує стереотипів, а набуті навички і знання треба перевтілювати у все нові й нові задуми та перспективи. Професія кондитера вимагає великих знань та вмінь, але перспектива лише для художньо-обдарованих людей, які прагнуть здійснити творчі задуми, спираючись на історичний досвід та бажання піднести українську культуру на високий світовий рівень.

Споріднені професії: кухар, пекар.

Кухар

Автор: admin от 18-07-2012, 16:06

КУХАР
Кухар Коротка історія професії. Народження кулінарного мистецтва на Русі пов'язане зі знаменитими язичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції залишились. Уже в період трипільської культури (3 тис. років тому) населення Правобережної України вирощувало зернові культури - пшеницю, ячмінь, просо. Населення середньої Наддніпрянщини крім продуктів переробки зерна і різних овочів (капусти, ріпи, цибулі), до складу їжі входило м'ясо свійських тварин і птиці. Значне місце в харчуванні наших предків займала риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, щуку, в'яза. Серед рослинної їжі стародавніх слов'янських народів перше місця відводилося хлібові, який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Спільність походження російського і Українського народів, їх матеріальної культури, створили і спільні характерні особливості їх кухонь. Українська кухня запозичила деякі страви Російської кухні, які збагатили її асортимент. Це щі, солянка, пельмені, кулеб'яка та інші справи. У свою чергу з української кухні в російську ввійшли такі страви, як борщі, вареники, сирники, овочі з різною начинкою, шпиговане салом м'ясо, фарширована риба, домашня свиняча ковбаса тощо.

Історично доля  нашої кухні склалась так, що вона особливо яскраво розквітла у монастирях. Так, вже в XI ст. в Києво-Печерському монастирі серед ченців було кілька кухарів. Колишні вельможі, опинившись в еміграції  після  жовтня 1917  року, відкривають ресторани, відроджують старі страви.  Багато десятиліть знатні особи вважали особливим шиком мати у себе кухарів-французів, що відіграло у долі національної кухні сумну роль,  вона була забута. Багато страв зазнали змін в рецептурі і способах приготування, внаслідок чого погіршились їх смакові якості. Адже більшість страв української кухні, на відміну від страв інших кухонь, відзначається складною рецептурою і комбінованими способами їх готування. Першою російською кулінарною книгою прийнято вважати "Поваренные записки", що була видана 1779 році Сергієм Друковцовим.

     Характер роботи. Сучасний кухар повинен знати:



  • технологію   приготування   усіх видів   страв   та   кулінарних   виробів, особливості  приготування  національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь;

  • правила  оформлення  та  подачі порційних страв та страв на замовлення;

  • правила  складання   банкетного меню;

  • приготування різних видів тіста та виробів з нього;

  • основи, значення та технологію приготування дієтичного та дитячого харчування;

  • ознаки доброякісності харчових продуктів та органолептичні методи їх визначення;

  • умови, строки зберігання та реалізації   сирої   та   готової   продукції, напівфабрикатів;

  • вихід готових виробів;

  • санітарно-гігієнічні правила утримання продуктів,  кухні, та службових приміщень;

  • правила особистої гігієни;

  • правила використання та призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів вимірювальних приладів, посуду, тари;

  • дотримуватись правил охорони праці, внутрішнього розпорядку і вимог пожежної безпеки.


Кваліфікація - 3 розряд

Повинен знати:



  • правила теплової обробки харчових продуктів та напівфабрикатів;

  • прийоми та послідовність виконання операцій з первинної обробки м'яса, риби, овочів, круп та інших продуктів; асортимент напівфабрикатів з котлетної маси та правила їх приготування;

  • види каш та правила їх варіння;

  • прийоми варіння овочів;

  • кулінарне призначення окремих харчових продуктів;

  • ознаки доброякісних продуктів та органолептичні методи їх визначення;

  • призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів, вимірювальних приладів, посуду, тари;

  • правила приготування страв з концентратів, а також правила роздачі страв масового попиту.


Повинен вміти:



  • варити картоплю та овочі, бобові, макаронні вироби, каші;

  • смажити млинці, оладки;

  • запікати овочеві та круп'яні вироби;

  • формувати та панірувати напівфабрикати з котлетної маси;

  • виконувати допоміжні роботи з приготування страв та кулінарних виробів (просмажування, протирання);

  • проводити первинну кулінарну обробку сировини (овочів, круп, м'ясних та рибних продуктів), включаючи розморожування м'яса та риби, обробку субпродуктів;

  • приготування страв з концентратів, порціонування.


Кухар
Кваліфікація - 4 розряд

Повинен знати: кулінарне призначення риби, морепродуктів, м'яса, м'ясопродуктів, домашньої птиці та кролів, властивість цих продуктів; вимоги до якості, ознаки та органолептичні методи визначення їх доброякісності, терміни та умови їх зберігання; порядок обробки риб осетрових порід, морепродуктів; ознаки та органолептичні методи визначення доброякісності риб осетрових порід; правила виготовлення натуральних напівфабрикатів і січеної маси з риби, яловичини, свинини, баранини; рецептури, технологію виготовлення страв та кулінарних виробів, що потребують основної, комбінованої та допоміжної теплової обробки; вимоги до їх якості, терміни та умови їх зберігання, відпуску; рецептури, технологію виготовлення страв та кулінарних виробів української кухні, оформлення та реалізацію готових страв і кулінарних виробів; вплив кислот, солей та жорсткої води на тривалість теплової обробки продуктів; характеристику різних видів столового посуду, правила підбору посуду та подачі різних груп страв; правила організації раціонального та безпечного харчування; правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі; технічні вимоги безпеки праці; правила та норми протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни; правила користування нормативно–технологічними документами.

Повинен уміти:

Виготовляти та порціонувати напівфабрикати з риби, яловичини, свинини, баранини. Здійснювати підготовку риби осетрових порід до теплової обробки. Готувати птицю для варіння та смаження. Готувати страви та кулінарні вироби масового попиту із застосуванням різних способів теплової кулінарної обробки. Виготовляти холодні страви та закуски: салати овочеві, з м’ясом, вінегрети, рибу під маринадом, холодці тощо. Варити бульйони (м’ясні, м’ясо-кісткові, рибні, грибні) та супи (заправні, пюреподібні, холодні, солодкі, молочні). Готувати різні види пасерування та соусів на бульйонах, молоці, сметані. Готувати другі страви з м’яса, риби, овочів, круп у вареному, тушкованому, запеченому, смаженому вигляді (м'ясо відварне, рибу відварну, смажену, парову, овочі фаршировані, запіканки з овочів, круп, молочні страви тощо). Готувати гарячі та холодні напої, солодкі страви. Готувати прісне здобне, дріжджове тісто, формувати та випікати з нього вироби. Видавати виготовлені страви.


 


Кухар

Кваліфікація - 5 розряд

Повинен   знати:



  • технологію приготування дієтичних страв;

  • способи скорочення втрат та зберігання;

  • поживні цінності продуктів при теплових процесах;

  • способи усування дефектів у готовій продукції;

  • правила складання святкового меню.


Повинен  вміти:



  • готувати складні страви: заливні, асорті з гарніром, соуси з вином, цибулею та грибами, з розсолом, каперцями, а також креми, кекси, торти та багато іншого



 


Загально-професійні вимоги

Кухар

Повинен:



  • раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;

  • дотримуватись норм технологічного процесу;

  • не допускати браку в роботі;

  • знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

  • використовувати в разі необхідності засоби попередження та усунення природних і небезпечних негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

  • знати інформаційні технології.


Характеристика процесу праці кухаря:

Види праці: ручна, механізована, автоматизована; одиночне чи масове виробництво.

Технологічний процес приготування їжі складається з кількох стадій та операцій. Кухар, насамперед, виконує такі операції: прийом сировини,  її  переробка, зберігання продуктів; приготування холодних закусок, гарячих страв, випічка з борошна; оформлення страв для їх роздачі. Основні операції кухар   виконує   вручну. Але сьогодні вже більшість трудомістких операцій здійснюють машини, механізми та автомати.

Асортимент страв, які пропонуються відвідувачам, залежить від типу підприємства громадського харчування. Так, у ресторанах він ширший та більш різноманітний. Причому страви готують за індивідуальними замовленнями, використовуючи підвищені норми закладення продуктів. Зовсім інша ситуація в закладах громадського харчування, де виробництво носить масовий характер, зокрема, на фабриках-заготівельнях та фабриках-кухнях.         

     Предметами праці кухаря є:

— харчові продукти та напівфабрикати.

     Засобами праці кухаря є:

— кухонний інструментарій та обладнання.

     Умови роботи. Праця кухаря належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Кухарем можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку. На підприємствах громадського харчування застосовують такі види робочих графіків: лінійний чи змінний (всі працівники починають і закінчують роботу одночасно); стрічковий поточний, ступінчастий (передбачає вихід працівників у різний час з тим, щоб в години "пік" забезпечити найшвидше обслуговування); двобригадний (для підприємств, що працюють в дві зміни); комбінований (для підприємств, що працюють більше 12 годин, наприклад ресторани); сумарного обліку робочого часу (для підприємств, де працівника не можливо забезпечити роботою рівномірно протягом місяця чи року, наприклад вагонів-ресторанів).

У кухарів 8-годинний робочий день в одну чи дві зміни (залежно від розпорядку роботи закладу). У приватних кафе чи ресторанах режим та темп роботи кухар встановлює сам, виходячи з потреб і можливостей.

Особливі умови та фактори праці:

— працює в приміщенні, але умови мікроклімату несприятливі: температура повітря досягає 25-32С, підвищена вологість повітря, протяги, перепади температури повітря, пов'язані з необхідністю переходів з гарячих у холодні цехи. Під час роботи біля плити впливає інфрачервоне (теплове) випромінювання;

— робота пов'язана із впливом  інтенсивного шуму, переважно середньо частотного характеру, викликаного дією витяжної та загальнообмінної вентиляції.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей.

Професія кухар за класифікацією Климова, віднесена до професій типу "людина - техніка" і "людина - людина". Ця професія вимагає від працівника певних індивідуально-психологічних якостей. Кухар повинен мати хороший загальний інтелект, добре розвинені дотик та нюх; координацію рухів рук; високі показники концентрації, переключення, стійкості та об'єму уваги; добре розвинену довготривалу, мовно-логічну, зорову, образну, оперативну пам'ять.

Особисті якості: добросовісність, ввічливість, охайність, комунікабельність.

Освітня підготовка: для успішного оволодіння професією кухаря потрібні знання з біології, хімії та фізики.

Протипоказання до навчання та професійної діяльності.

Професія кухаря протипоказана людям, які страждають: серцево-судинними захворюваннями, ревматизмом, шкірними захворюваннями, запамороченням, нервово-психічними захворюваннями, легеневими захворюваннями: туберкульоз, хронічна пневмонія, бронхіт, ларингіт, тонзиліт, гіпертонія, виразкові хвороби, гастрит, коліт, захворювання нирок і сечовивідних шляхів, цукровий діабет.

     Перспективи. В період професійної підготовки виплачується стипендія згідно чинного законодавства. Середній заробіток кухаря залежить від фінансового стану підприємства, форми власності, кваліфікації   працівника і в різних регіонах на різних підприємствах може коливатися. Професія кухаря дає можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю та на підприємствах, ресторанах, кафе.

Споріднені професії:  шеф-кухар, кухар-кондитер, кухар-технолог.



Кухар
Кухар

Енциклопедія професій

Автор: admin от 18-07-2012, 16:06
Енциклопедія професій
 

вул. Роменська, 96,
м. Суми-2, Україна, 40002.

splxtt@ukr.net